katerina_pasnichenko3

Саша Буль

Интересная личность и просто харизматичный мужчина – все это Александр Булич. Его многие знают как Сашу Буля. Он – яркий черновицкий музыкант, который успел заявить о себе за границей. Кроме того, он женился! Мы как свадебное издание решили не упускать шанс и пообщаться с ним.

Ты часто выступаешь за границей. Не возникает ощущение, что там тебя больше знают, чем на родине?
Інколи виникає. В мене навіть був період, коли я взагалі думав забути про український ринок і взяти курс на Захід, так як гастролі в Україні постійно викликали безліч проблем і доводилося стикатися з повною неадекватністю організаторів. Це забирало багато енергії і часу, а фідбек був мінімальним. Проте я дуже люблю грати в Україні, бо тут розмовляю з глядачами однією мовою, і ніхто інший не зрозуміє мої проблеми так, як вони. На щастя, вже рік як співпрацюю з концертною агенцією H2D, і всіма організаційними клопотами займаються вони, а тому мені залишаються лише вершки.
Можливо, в Україні про мене говорять менше, ніж за кордоном, але це лише привід активніше працювати на двох фронтах.

Количество поклонниц возросло после попадания в топ «15 найсексуальніших чоловіків молодої української сцени» (по версии Karabas Live)? Как вообще тебе этот статус?
На інстаграм і фейсбук почало більше дівуль підписуватися . В деяких медіа ця новина розлетілася куди стрімкіше, ніж новина про вихід мого нового альбому. Це стало таким собі заграванням з шоу-бізнесом, де музика точно не на першому місці. Проте мені звісно приємно. Не приховуватиму цього. Я працюю в досить пуританському жанрі і на сцені більше схожий на священника, ніж на рок-зірку. А тому мені вдвічі приємніше, що інтелектуальність та стриманість визнали сексуальною.
Мене дуже потішили дискусії, які довелося помітити в Інтернеті після виходу новини. Судячи з того, як люди обговорювали список і мою участь в ньому зокрема, питання моєї сексуальності хвилює їх куди більше, ніж мене

Ты также сменил и свой семейный статус. Расскажи о своей свадьбе.
Перше завдання, яке ми з Катею (дружиною) поставили собі — мінімум «заморочок» як для себе, так і оточуючих. Думаю, нам це вдалося. Коли друзі перепитували, як одягнутися — я відправляв їм фото молодого Пабло Ескобара. От і вийшов такий собі кежуальний вінтаж. Чи вінтажний кежуал?
Ми хотіли, щоб це було легко і без зайвого офіціозу. Саме тому ми обрали ресторан із шатром в лісі за містом. Самі підготували плейлист на вісім годин і запросили діджея. Конферансьє став мій хороший друг і фестивальний ведучий Славко Мазурок з Луцька.
Багато хто дивувався, що у мене, музиканта, на весіллі не буде живої музики. Але «халтурників» хотілося б бачити менш за все. А змушувати поважаючого себе музиканта грати для людей, що їдять і випивають, в мене б рука не піднялася.
Для нас з Катею було важливо обвінчатися. І обвінчатися в конкретному місці. Нам це вдалося. Свої клятви ми дали в напівзруйнованому готичному костелі Пречистого Серця Ісуса під грім липневої грози та благословення друга нашої родини — ксьондза Станіслава. Все було дуже камерно. Лише найкращі друзі та найближчі родичі. Зі складностей у підготовці до свята можу виокремити пошук ресторану, який виглядав би не «по-буковинськи»: без золотих штор та килимів та розселення гостей. Не- зважаючи на малочисельність нашого свята (60 людей), 80% з них були з інших міст, а то й країн. До того ж прибували вони у різний час.

Жена влияет на твое творчество?
Вона впливає на моє життя і внутрішній світ, а отже, хоч і не безпосередньо, впливає на творчість. Тобто, Катя ніколи не скаже мені: «А може б, ти написав таку чи таку пісню, проте ми надзвичайно близькі в духовному плані і постійно змінюємо світогляд один одного. Катя також мій найсуворіший критик. Якщо інші пропустять халтуру, то вона — ніколи. А це надзвичайно важливо для артиста. Дуже легко повірити в те, що ти «нєатразім».
А кто создал твой образ? Ты представляешь себя без усов?
Тут, як у пісні Віктора Павліка: «Все сталося само собою». Я просто пропускав крізь себе речі, які мене надихали, і намагався в тій чи іншій мірі бути схожим на своїх героїв. Я граю музику, якій більше 200 років, переробляючи її на новий манер. От і образ мій зітканий з історичних книжок про освоєння Дикого Заходу, епоху золотої лихоманки та бутлегерів часів сухого закону. Мені імпонує та естетика, а ми ж усі насамперед хочемо і прагнемо подобатися самим собі. Хто за будь-яку ціну хоче сподобатися іншим — людина хвора і нещасна.
Щодо вусів, то колись кожний поважаючий себе зрілий чоловік носив їх. Тепер часи змінилися, та мені важко уявити себе без рослинності на обличчі  Я періодично змінюю їх форму і довжину, в залежності від настрою чи сезону. Наприклад, займаючись дайвінгом, мені доводиться їх вкорочувати, бо маска протікає

И, напоследок, напутствие нашим читателям….
Інтернет створив ілюзію, що ми здатні впливати на речі, які так далеко від нас, і змусив нас перейматися з цього приводу. Переймайтеся про те, що в безпосередній близькості до вас. Намагайтеся зробити щасливими свою родину і друзів. Бо саме з таких маленьких кластерів складається світ. І якщо кожний наведе лад у власному кластері, то зміниться все довкола. Ну і висипайтесь…



Фото: Катя Пасниченко, Сергей и Маша Радченки (свадебные фото)

Оставить комментарий